10 порад, як навчитися розповідати цікаво

Мовлення – один з найпростіших інструментів спілкування. Банально? Ні, тому що це один зі складніших інструментів спілкування. І якщо ви вмієте говорити красиво і цікаво – це +1000 балів до вашої харизми. Саме виразне мовлення веде за собою людей і перетворює звичайну людину на лідера. Насправді, щоб зрозуміти, як навчитися розповідати цікаво, не потрібні ні ораторські тренінги, ні акторські курси. Ми робимо себе самі.

Читаємо.

Як не дивно, але для навчання красивого мовлення нам більше потрібні читання і письмо. Хто, як не класики, навчать вас, як цікаво розповідати історії. Якщо Достоєвський і Толстой здаються вам нудними, шукайте гарну сучасну літературу. Головне, щоб написана вона була гарною мовою. Хороша преса та цікаві блоги теж вам на допомогу, тим паче, що багато талановитих письменників сучасності активно їх ведуть.

Приділяйте увагу і спеціалізованій літературі. Так ви й кругозір розширите, і словниковий запас теж. Почитайте класичні праці, присвячені красномовству (і сучасні також), запам’ятовуйте нові слова і словосполучення, а якщо вам сподобався якийсь вислів, підслуханий на вулиці – не бійтеся брати в ужиток.

Тренуємо письмові навички.

Вони теж навчать розповідати цікаво. Можливо, ви не станете класиком, але щоденник піде вам на користь, як і особистий блог. Передавайте емоції, записуйте все найцікавіше, що з вами відбувалося за день. Ведення щоденників, до речі, не дає мозку старіти, тому недоумство вам точно не загрожуватиме.

Будуємо речення правильно.

Для цього не потрібно повертатися до школи і вчити рідну мову. Достатньо згаданого вище корисного читання і щоденників. Добре, якщо у щоденнику ви записуєте не короткі фрази, а розлогі оповідання з усіма деталями й діалогами. Якщо на вас чекає виступ на публіці, можете для початку записувати цікаві слова і фрази, пов’язані з темою виступу. Можете послухати людей, які вміють цікаво розповідати, і перейняти щось з їхньої манери, спробувати зрозуміти, як вони роблять історії цікавими.

Збільшуємо словниковий запас.

Тут нам знову ж таки допоможе читання найрізноманітнішої літератури, а ще спілкування з людьми різних спеціальностей та захоплень, від яких ви далекі. Намагайтеся одразу ж дізнаватися значення нового слова.

Шукайте складні книги, намагайтеся робити їх зрозумілими для себе.

Виділяємо головне.

Можливо, вам особисто цікава історія з купою подробиць, особливо якщо вона викликає приємні спогади. Але повірте, більшість слухачів це дуже втомлює. Просто уявіть, що читаєте детектив з найцікавішим сюжетом та інтригою, але написаний із зашкалюючою кількістю подробиць і описів. Він швидко вам набридне. У своїх історіях виділяйте головне і відкидайте всі дрібні й не особливо потрібні деталі, інакше історія буде дуже нудною.

Лікуємося від слів-паразитів.

Для цього вам потрібен лише диктофон. А ще — ручка, щоб записувати всі ваші «це саме», «наприклад», «якось так» та інший мотлох. Позбутися їх непросто, але спробуйте.

Ще кілька хороших порад:

• Вчіться виступати й розповідати не тільки своїм друзям і домашнім, а й перед великим скупченням людей.
• Впевненість у собі дозволить тримати вашу мову під контролем.
• Тренуйтеся перед дзеркалом, працюйте над мімікою і жестикуляцією. У цьому також допоможе школа іміджу, акторські курси тощо. Але дзеркало надійніше.
• Тренуємо і дикцію. Тут знову в поміч театральна студія і головоломні скоромовки.
• Якщо ви зумієте знайти кілька цікавих історій чи моментів, то навіть про сухі нудні факти можна розповісти захопливо.
• Історії можна розповідати по-різному. Наприклад, можна кілька цікавих історій зібрати навколо головного сюжету. Вони можуть переплітатися одна з одною, але бути пов’язаними з центральною розповіддю.
• Можна починати розповідь із середини, з самої кульмінації. Так ви заінтригуєте людей і змусите себе слухати.

Практика.

Почніть тренування в компанії хорошого друга або когось із домашніх. Сидячи в кімнаті, обирайте будь-який з об’єктів, які в ній є, хай навіть предмет меблів чи випадково опинена в спальні виделка. Почніть свою розповідь про цей предмет і стежте, щоб вона була конструктивною і зв’язною, а ще – цікавою. Також визначтеся з проміжком часу, протягом якого будете розповідати.

Починаємо з п’яти хвилин, далі можна і збільшити свій час. Нехай слухач оцінює вашу розповідь про виделку: чи була вона цікавою, зв’язною, інформативною. До речі, розповідати п’ять хвилин про виделку – це не так просто, як ви подумали. Особливо якщо в розповіді немає повторів, вигуків чи відступів. Важливо, щоб слухач завжди був один і той самий, і він міг спостерігати за вашим прогресом.

Якщо такої людини не знайшлося, можете взяти на озброєння диктофон. Прослуховуйте свої шедеври через великий проміжок часу, наприклад, через тиждень. Оцінюйте їх так, як оцінює стороння людина: чи є слова-паразити, як звучить голос, чи цікава розповідь.

Відчувши ґрунт під ногами, починайте розповідати історії в компаніях або незнайомим людям.

З часом це ставатиме дедалі простіше, а історії – дедалі захопливішими.

Джерело: https://motivation-life.ru/samorazvitiye/817-10-sovetov-kak-nauchitsya-rasskazyvat-interesno.htm