12 ідей для подвоєння особистої ефективності
Опубліковано в журналі «Управління компанією» №12, 2007.
Більшість цих ідей я не вигадав сам. Мені належать хіба що уточнення, коментарі. І — головне — досвід використання.
Адже звідки вони беруться, ці ідеї з «підвищення ефективності»?
Спочатку в тебе з’являються здогадки, ще не оформлені до кінця припущення, правильні запитання до самого себе. Ти починаєш шукати відповіді або підтвердження в хороших книжках, в успішних офісах, у розмовах із тямущими людьми, на тренінгах у талановитих тренерів.
І ось — ура! — твоє припущення підтвердилося, і ти це запам’ятав, і почав застосовувати ідею. І тобі пощастило — ніщо тебе не відволікло в цей момент, не збило. Не трапилося, наприклад, відрядження зі складною роботою і відчутною зміною часових поясів. І ти зміг поправлятися в застосуванні правила, що оформилося з здогадки, достатню кількість днів…
Кажуть, що потрібен 21 день. Тоді, мовляв, це переходить у звичку, сідає на рівень автоматизму. У моїй практиці іноді вистачало й десяти. Автоматизму ще немає, але інструмент «привласнюється», і ти можеш діставати його час від часу зі свого ресурсного арсеналу, не забуваєш. Оскільки результати тебе приємно дивують (вони подвоюються!), то хочеться застосовувати ідею частіше. І звичка закріплюється все більше, стає твоєю «установкою за замовчуванням».
Нехай вас не бентежить, якщо здасться, що частина ідей — очевидні, а частина — суперечать одна одній. Запевняю вас: суперечливість лише здається, а очевидність — оманлива. Там черепахи аж до самого низу, якщо ви розумієте, про що я.
1. Керуйте своїми планами
Насамперед, перестаньте хвилюватися: «вийде чи ні?».
Залежність від власноруч написаного плану підштовхує до простого виходу: не писати плани. Логіка така: якщо я написав план, то потрібно його виконати. Виконати за будь-яку ціну! Якщо я не виконаю план, то буду неефективним менеджером, невдахою. Ніхто ж мене за язик не тягнув, і все таке. І раптом виявляється, що цей папірець із підпунктами, який я писав собі на допомогу, стає начальницею наді мною, вона мене спрямовує й оцінює. Звісно, це неприємно, і, звісно, не хочеться тепер писати наступний план.
Якщо перестати перейматися неухильним виконанням, якщо прийняти, що життя багатше за твій листочок із планом, то з’являється свобода! Свобода діяти, бути гнучким і отримувати результати, яких вдалося досягти.
Не варто ставити себе в залежність від того, буде чи не буде результат. Він, напевно, буде — якщо не зараз, то трохи пізніше, якщо не такий, як ви планували, то трохи інший. І цей — інший — результат потрібно поважати. Деякі грандіозні прориви й відкриття люди здійснили за явних відхилень від заздалегідь запланованого, за видимого руху до невдачі.
Річка тече не за планом, а за ситуацією, але її рух до океану непереможний. Вона не переймається, що раптом довелося зробити гак, розлитися рівниною, шмигнути в яр чи прокласти інше русло. Можливостей для руху вперед багато — і однією з них ти, як річка, обов’язково скористаєшся.
А плани складати потрібно. Ти заздалегідь продумуєш варіанти й, коли виникають умови, готовий зреагувати, скористатися ситуацією і отримати результат. Або — за інших обставин — відкласти план убік і написати новий, який більше відповідає обставинам, що виникли.
2. Вимикайте ненадовго мобільний
Дуже корисно один-два рази на день хоча б на годину вимикати мобільний. Заведіть собі таку звичку, скажімо, з 10 до 11 ранку і з 5 до 6 вечора (це приблизно збігається з природними циклами активності мозку). У цей час можна подумати про важливе або просто дозволити собі попрацювати мовчки. Що важливо у цьому способі — він недорогий.
Ви маєте право на особисту автономію й зосередженість. За зосередженість, яка приходить до тебе в мовчанні, у тиші, варто боротися, бо саме в такій обстановці ти отримуєш найважливіші ідеї, здогадки і рішення. Вони приходять самі собою, але їх потрібно почути.
А пропущені дзвінки ви отримаєте пізніше, якщо вони були важливі.
3. Формулюйте наміри та озвучуйте їх
Наміри — це те, що нами рухає, що організовує нашу увагу. Добре сформульований намір зазвичай здійснюється. І навпаки — ти не отримуєш результат не тому, що не зумів чогось, а тому, що не сформулював намір, не сфокусував на ньому увагу, займався всім одразу.
Декларація наміру не обов’язково має бути публічною (хоча часом важливо озвучити його в колі партнерів чи друзів). Важливіше сказати це самому собі, записати у своєму блокноті, набрати у файлі. Закріпити декларацію у своєму особистому просторі. Коли намір озвучено, він працює на вас, він організовує роботу мозку на виконання задуманого. І ви стаєте як ракета, що самонаводиться. І отримуєте результат.
4. Вмійте, коли потрібно, бути «тут і зараз»
Людина так вдало влаштована, що вміє подумки блукати шкалою часу. Ти хаотично перебираєш у голові обставини вчорашнього дня і (за асоціацією) шкільні картинки, уявляєш, як у різдвяні дні гріятимешся в Єгипті, водночас читаєш листи, що прийшли на пошту, і відзначаєш вдалу зачіску секретарки, яка щойно зайшла. Ти водночас перебуваєш у дуже багатьох точках — у минулому, теперішньому й майбутньому. І це нормально. Думки в броунівському хороводі прокручуються в голові, і ти хаотично вихоплюєш то одну, то іншу. «У мене є думка, і я її думаю». Людство не вижило б, якби не навчилося думати саме так — черпаючи з минулого, заглядаючи в майбутнє, спостерігаючи за сьогоднішньою ситуацією.
Але в моменти, коли треба бути по-справжньому ефективним, наприклад, на складних переговорах, при ухваленні важливого рішення, при виборі з кількох рівнозначних альтернатив, дуже важливо бути «тут і зараз», вимкнути всі картинки минулого й майбутнього. Точність рішень підвищується при цьому приблизно втричі. Адже в такий момент ти перебуваєш у теперішньому не на 30, а на 100%, ну хай на 90.
Як привчити себе входити в цей чудовий стан — «тут і зараз»? Можна хвилину поспостерігати за секундною стрілкою годинника, намагаючись не відволікатися. Хороший спосіб — простежити хвилину-другу за своїм диханням, усвідомити, як повітря входить у тебе і з невеликою затримкою виходить.
Я навчився ловити момент «тут і зараз» у душовій кабіні вранці. Це відбувається, коли ти подумки з’єднуєш точку в центрі душу, з якої виходить цівка води, і точку на своїй маківці. Уявіть: вода весь час рухається, але ці дві точки нерухомі, і цівка, що з’єднує їх, ніби застигає на мить, щоб знову й знову пролитися водою і знову застигнути, впираючись у вашу маківку.
5. Віддайте більше часу тим, хто підсилює вас
Складіть список людей, у співпраці з якими ви отримуєте найкращі результати. Оцініть присутність таких людей у вашому житті як особливу цінність. Як правило, це навіть наполовину не збігається зі списком людей, які вам просто симпатичні, приємні (якби вам раптом захотілося скласти й такий список).
Якщо ви вирішите зробити собі приємне, то, напевно, спілкуватиметеся з людьми з другого списку. Але ми зараз — про подвоєння ефективності, новий рівень ваших результатів, а це означає, що потрібно більше часу і щирої уваги приділити тим, хто приносить результати.
Якщо ви хочете оцінити новий сорт чаю, привезений знайомими з Китаю, то віддасте перевагу спілкуванню зі знавцями чаю, яких запросите ввечері в гості. Але якщо в будинку почнеться пожежа, і вся будівля буде в огні, то корисніше для вас мати поруч не знавців чаю, а пожежників — результати будуть кращими.
Почніть спілкуватися з людьми з результативного списку максимально багато. Спеціально перевіряйте себе при складанні тижневого плану — чи внесені в список зустрічей ці чудові люди?
Де взяти час на такі зустрічі? Гадаю, його можна вивільнити за рахунок тих, хто не приносить результатів. Взагалі, не так дурно зовсім перестати спілкуватися з нерезультативними людьми, але це вже інша ідея.
6. Опредмечуйте думки, створюйте огляд можливостей
Матеріалізувати думки має сенс хоча б тому, що їх у голові набагато більше, ніж ви встигаєте продумати й запам’ятати. Частину ви вихоплюєте, а решта, прийшовши в голову і нікого не заставши, йдуть незатребуваними.
Я два роки тому почав наговорювати думки, що приходять у голову, на диктофон у мобілці і був вражений тим, як їх багато. Голова, виявляється, регулярно продукує по 50—70 ідей на місяць. Навіть записуючи їх і пізніше розкладаючи по папках у комп’ютері, встигаєш пустити в діло лише чотири-п’ять. Але тепер вони опредмечені, у мене є можливість повернутися до деяких ідей, розвинути їх, реалізувати за нагоди.
Для перебору варіантів, групування й ранжування годяться клейкі листочки. Ефект від групової дискусії помітно підсилює наявність дошки в кабінеті, на якій пишуть найважливіше фломастерами. Та й просто аркуш паперу, прикріплений до стіни, кардинально змінює ситуацію, коли ви використовуєте його, щоб створити огляд варіантів своїх подальших дій.
Іноді для такого огляду дуже добре зайнятися малюванням. Намалюйте перспективу справи, яку зараз обговорюєте, бажаний варіант розвитку подій. Не обов’язково робити це високохудожньо, можна й схематично. Малюючи, ви підключаєте образне мислення, задіюєте обидві половинки мозку, тобто стаєте ефективнішими. Підказки, що виникають під час малювання, не раз мене вражали й виручали.
7. Наведіть лад у харчуванні
Особливо якщо у вас є можливість їсти все що завгодно і немає можливості регулярно бігати підтюпцем. Краще їсти менше, але смачніше.
Дуже важливо не поглинати їжу бездумно, займаючись водночас ще кількома справами. Організм має чудові ресурси пристосовуваності і терпітиме, але ваша функціональність від такого способу харчування не підвищиться.
Подумайте — чи потрібні вам бізнес-ланчі, зустрічі, де під час їжі нібито вирішуються важливі питання. Ефект від такого поєднання невеликий.
Пийте більше води. Насиченість організму водою створює потрібний баланс електролітів, розумовий процес іде природніше, а це допомагає інтуїтивним здогадкам осяяти вас у потрібний момент.
Зверніть увагу на роздільне харчування. Не обов’язково жорстко дотримуватися вимог, але якщо зрозуміти основний принцип і розумно застосовувати, з любов’ю до себе — це спрацьовує.
І перестаньте мучитися складними дієтами. Треба просто концептуально визначитися, у якому з напрямків рухатися: ви з тими, хто піднімає прапор «Досить жерти!», чи приєднаєтеся до тих, хто розгортає транспарант «Досить перебирати харчами!». І на тому, і на тому шляху на вас чекають чудові відкриття, ви обов’язково отримаєте важливі для себе результати.
У будь-якому разі ключове завдання — не їсти гидоти. Адже зрозуміло: що ти їси — те ти і є.
І, будь ласка, не ходіть по продукти в стані голоду, це загрожує спонтанними покупками і хаотично набитим холодильником. Добре поїжте перед виходом до супермаркету і кладіть у візок тільки ту їжу, у необхідності якої ви впевнені, з якою ви входите у внутрішній резонанс.
8. Грайте, це ж весело!
Більшу частину з того, що ми робимо, можна робити в стилі гри — особливо якщо у вас є сумніви, внутрішній стопор, сором’язливість, небажання і все таке. Припустімо, ти учасник військово-спортивної гри «Зірниця», і за умовами гри потрібно зустрітися з керівником такої-то компанії й залучити його до співпраці. У штабі всі розуміють, що цей керівник — рідкісний вилупок, і тобі, як пристойному піонеру й хорошому учню, буде неприємно з ним спілкуватися. Але на те й гра, щоб виконувати доручення штабу без розмов! Або, скажімо, ти герой улюбленого кінофільму, і як герой виробляєш таке, на що у власному житті навряд чи наважився б. Наприклад, приходиш у банк і, дивлячись впритул на керуючу відділенням, кажеш їй неймовірної нахабності компліменти й заодно домовляєшся про пролонгацію кредиту для компанії. Щось не вийшло в мерії? Уяви, що ти, скажімо, Червона Шапочка! Як би вона вчинила в цій ситуації? Або — навпаки, що ти — Віталій Кличко. А як би він поводився, щоб домовитися?
Коли дивишся на завдання як на гру, вирішити його виявляється значно легше. До того ж можна не просто грати, а створювати правила гри. Ти не зобов’язаний грати за чужими правилами. Вигадуючи для себе правила і граючи саме за ними, ти різко підвищуєш свої шанси регулярно ставати переможцем.
9. Фіксуйте свої результати, визнайте їх
Іноді втрачаєш мотивацію, смак до роботи, бо довгий час не бачиш результатів. Але чи означає це, що результатів справді немає? Може, ти їх призабув, не оцінив як слід? Треба завести правило — раз на місяць переглядати свої записи і фіксувати 5-10 вдало виконаних справ, досягнень. Виявиться, що вони завжди є, і вони гідні поваги.
Успішній людині властиво постійно підвищувати внутрішню планку результативності. І може вийти так, що дії, які вчора тебе б порадували, сьогодні сприймаються як норма, не оцінюються тобою як слід.
Накопичувальний список вдалих справ багато що змінює. Він допомагає визнати наявність результатів, оцінити їх, нагородити себе за них. Іноді такий список сильно мене вражає, навіть шкода, що його не можна комусь показати. Скажуть: «Хвалиться».
І не будьте занадто суворі до себе. Для списку не обов’язково здійснювати подвиги, згодяться й важливі для вас «дрібнички». Вдало проведені телефонні перемовини, правильно знайдені слова на нараді, тямущо складений лист партнерам, дотепна репліка на фуршеті… Та мало чи справ, за які можна себе похвалити? Навів лад у столі? Молодець. Виконав обіцянку, дану доньці? Молодець. Перестав класти в чай по три ложки цукру? Молодець!
Гарантую, що завдяки такому списку самооцінка й внутрішній настрій на успіх підвищаться. Оточення теж швидко відчує ваш настрій і підлаштовуватиметься, поводитиметься відповідно.
Звісно, мова не про те, щоб розвісити на стіні кабінету вимпели «Переможцю соцзмагання» і милуватися ними. Важливо не зависати в минулому, не ставати «героєм вчорашніх днів», а рухатися далі, за наступними результатами. Але якщо ви не накопичуєте цей список вдало зробленого за місяць, квартал, рік, то втрачаєте шанс підживити свою довіру до себе, починати кожну наступну справу з дедалі більшою мотивацією й ентузіазмом.
10. Прийміть свою самотність
Будь-яка людина за своєю суттю самотня. Це природний стан. А керівник тим більше — він відсторонений від більшості співробітників ієрархією й умовностями. Якщо ставитися до цього факту, жаліючи себе, переживаючи самотність як вимушену неприємність, то це точно не підвищить вашу ефективність.
Завдання не в тому, щоб одразу почати радіти самотності (хоча це правильно). Спочатку потрібно прийняти її, не переживати з цього приводу. Тоді на другому етапі починаєш відчувати корисність самотності. Корисність побути із самим собою, бути самим собою.
Раніше я боявся залишатися сам. Не любив, наприклад, їздити у відрядження, щоб не залишатися в готелі самому, відчував дискомфорт, коли родина їхала у відпустку, залишаючи мене на господарстві. Пояснював це собі просто. Ну, зрозуміло ж, що ти в житті ніколи не залишаєшся сам. Ти з дитинства, скільки себе пам’ятаєш, живеш у комуналці, у квартирі завжди хтось є. Ти в школі, ти — у піонертаборі, ти — у бібліотеці, у басейні — всюди ти не сам. Студентський гуртожиток, казарма, де жили на військових зборах… Ситуація, що ти раптом залишився сам — важко уявна, досвіду її проживання просто немає.
Як привчити себе до спокійної самотності? Уявіть, що ви на прогулянці — сіли в машину, виїхали за кільцеву дорогу і ось один ідете лісом. (До речі, у цей момент якраз не завадить вимкнути мобільний).
Або уявіть, що ви завжди жили на цій планеті самі. Так тут влаштовано. Усіх інших ви створили своєю уявою, вигадали, як у комп’ютерній грі, з типових елементів.
І ось вам уже ніхто не заважає бути наодинці зі своєю тишею, зі своєю внутрішньою мудрістю. І з’являється сміливість прислухатися до самого себе.
Головне тепер — самому собі не заважати.
11. Перестаньте читати, почніть діяти
Викиньте книги з особистої ефективності! Або подаруйте їх комусь. Життя не складається з читання книг. Якби книгочії ставали найефективнішими людьми, то сьогодні суспільство виглядало б інакше. Прочитали — а тепер живіть.
Читання не повинно замінювати практику. Якщо ви не встигаєте прочитати і — страшно сказати — застосувати прочитане, то потрібно читати менше, а діяти більше. І не ставайте професійним ходоком по тренінгах — більше двох на рік не потрібно, все одно не засвоюється.
Не відкладайте рішення, якщо не знайшли поради в черговому бестселері про звички високоефективних людей. Просто почніть діяти. У вас і без книжкової підказки є всі необхідні ресурси для отримання результату.
Будьте живими — це допомагає.
12. Танцюйте! Хоча б іноді
Не обов’язково на дискотеках — там надто галасливо. Просто в порожній кімнаті, вранці — вас ніхто не бачить, і ви рухаєтеся під музику або без неї. Ритмічно чи спонтанно рухаючись, ви відкриваєте канали для протікання енергії крізь себе, стаєте відкритішими, гнучкішими, радіснішими.
Я роблю так час від часу. Якщо ви побачите мене в такий момент, це може здатися кумедним. Тільки не кажіть, що дивитеся, щоб я не соромився.