15 сенсаційно-лякаючих цитат нейролінгвіста про сюрпризи мозку, підсвідомості й психіки.

Професорка Тетяна Черниговська, докторка біології та філології, завідувачка Лабораторії когнітивних досліджень СПбДУ, читає цікаві й корисні лекції про мозок, свідомість і несвідоме, психіку, штучний інтелект, мислення тощо. Часом у них проскакують справді сенсаційно-лякаючі заяви про незбагненні таємниці й сюрпризи нашого найпотужнішого комп’ютера. У деякі просто неможливо повірити.

Ми зібрали для вас найнесподіваніші.

1. Мозок — це загадкова потужна річ, яку через непорозуміння ми чомусь називаємо «мій мозок». Для цього в нас немає абсолютно жодних підстав: хто чий — це окреме питання.
2. Мозок ухвалює рішення за 30 секунд до того, як людина це рішення усвідомлює. 30 секунд – це величезний період часу для мозкової діяльності. То хто ж зрештою ухвалює рішення: людина чи її мозок?
3. Справді лякаюча думка — а хто насправді в домі хазяїн? Їх занадто багато: геном, психосоматичний тип, маса інших речей, включно з рецепторами. Хотілося б знати, хто ця істота, що ухвалює рішення? Про підсвідомість узагалі ніхто нічого не знає, краще цю тему одразу закрити.
4. Ми повинні серйозно ставитися до мозку. Адже він же нас обманює. Згадайте про галюцинації. Людину, яка їх бачить, неможливо переконати, що їх не існує. Для неї вони так само реальні, як для мене склянка, що стоїть на цьому столі. Мозок морочить їй голову, подаючи всю сенсорну інформацію так, ніби галюцинація реальна.

То які ж у нас із вами підстави вважати, що те, що зараз відбувається, реальне, а не перебуває всередині нашої галюцинації?

1. Щоб вас не роздирало зсередини, потрібно виговоритися. Для цього існують сповідники, подруги і психотерапевти. Скалка, якщо її вчасно не витягти, спричинить зараження крові. Люди, які мовчать і тримають усе в собі, перебувають не лише під серйозним психологічним чи навіть психіатричним ризиком, а й під ризиком соматики. Будь-який професіонал зі мною погодиться: усе почнеться з виразки шлунка. Організм єдиний — і психіка, і тіло.
2. Люди повинні працювати головою, це рятує мозок. Що більше він включений, то довше збережений. Наталія Бехтерєва написала незадовго до відходу в кращий світ наукову працю «Розумні живуть довго».
3. Відкриття не можна зробити за планом. Щоправда, є істотне доповнення: вони приходять до підготовлених умів. Розумієте, таблиця Менделєєва не наснилася його кухарці. Він довго працював над нею, мозок продовжував мислити, і просто «клацнуло» уві сні. Я так кажу: таблиці Менделєєва страшенно набридла ця історія, і вона вирішила з’явитися йому в усій красі.
4. У людей неправильні настанови, вони вважають, що, наприклад, кухар гірший, ніж диригент. Це не так: геніальний кухар переважить усіх диригентів, я вам як гурман кажу. Порівнювати їх — все одно що кисле й квадратне — неправильно поставлено питання. Кожен хороший на своєму місці.
5. Я вічно лякаю всіх тим, що недалеко той час, коли штучний інтелект усвідомить себе як певну індивідуальність. У цю мить у нього з’являться свої плани, свої мотиви, свої цілі, і, я вас запевняю, ми не будемо входити в цей сенс.
6. Те, що мозок опинився в нас у черепній коробці, не дає нам права називати його «мій». Він незрівнянно потужніший, ніж ви. «Ви хочете сказати, що мозок і я — це різне?» — запитаєте ви. Відповідаю: так. Влади над мозком ми не маємо, він ухвалює рішення сам. І це ставить нас у дуже делікатне становище. Але в розуму є одна хитрість: мозок сам усі рішення ухвалює, взагалі все робить сам, але надсилає людині сигнал — ти, мовляв, не хвилюйся, це все ти зробила, це було твоє рішення.
7. За існування геніїв ми платимо величезну ціну. Нервові й психічні розлади виходять на перше місце у світі серед хвороб, вони починають випереджати за кількістю онкологію і серцево-судинні захворювання, що є не лише взагалі жахом і кошмаром, а й, окрім усього іншого, дуже великим динамічним тягарем для всіх розвинених країн.
8. Ми народжуємося з потужнішим комп’ютером у голові. Але в нього потрібно встановити програми. Якісь програми в ньому вже стоять, а якісь туди потрібно завантажити, і ви завантажуєте все життя, поки не помрете. Він завантажує це весь час, ви весь час змінюєтеся, перебудовуєтеся.
9. Мозок — це не просто нейронна мережа, це мережа мереж, мережа мереж мереж. У мозку 5,5 петабайтів інформації — це три мільйони годин перегляду відеоматеріалу. Триста років безперервного перегляду!
10. Мозок не живе, як голова професора Доуеля, на тарілці. У нього є тіло — вуха, руки, ноги, шкіра, тому він пам’ятає смак губної помади, пам’ятає, що означає «чешеться п’ята». Тіло є його безпосередньою частиною. У комп’ютера цього тіла немає.
11. Здатність здобути висококласну освіту може стати елітарною привілеєю, доступною тільки «посвяченим». Згадаймо Умберто Еко, який пропонував у романі «Ім’я троянди» пускати до Бібліотеки тільки тих, хто вміє, хто готовий сприймати складні знання. Відбудеться поділ на тих, хто вмітиме читати складну літературу, і тих, хто читає вивіски, хто в такий кліповий спосіб хапає інформацію з інтернету. Цей розрив дедалі більшатиме.

Джерело http://lifesek.ru/15-sensatsionno-pugayushhih-tsitat-nejrolin/2/