35 прекрасних цитат романтика Еріха Марії Ремарка.

Це була напрочуд делікатна людина з чуйною, вразливою душею і тонким талантом, у якому він завжди сумнівався. Книги, які він залишив людям, ґрунтуються на живих почуттях і образах, що відбувалися перед його очима і жили в його серці.

Кохання в нього — пристрасне, всепоглинаюче і таке, що пронизує все життя цілком. Війна — страшна, що ламає волю, віру і долю людини. Він писав про втрачене покоління, якому немає місця серед людей, що не пережили жахів війни.

1. «Ні, — швидко сказав він. — Тільки не це. Залишитися друзями? Розвести маленький город на охололій лаві згаслих почуттів? Ні, це не для нас із тобою. Так буває лише після маленьких інтрижок, та й то виходить доволі фальшиво. Кохання не плямують дружбою. Кінець є кінець»
2. Жодна людина не може стати чужішою, ніж та, кого ти колись любив.
3. Яким незграбним стає людина, коли вона по-справжньому любить! Як швидко злітає з неї самовпевненість! І якою самотньою вона собі здається; весь її хвалений досвід раптом розвіюється, як дим, і вона почувається такою невпевненою.
4. Тільки той, хто не раз залишався сам, знає щастя зустрічей із коханою.
5. Кохання не терпить пояснень. Йому потрібні вчинки.
6. Будь-яке кохання хоче бути вічним. У цьому й полягає його вічна мука.
7. Жінка від кохання розумнішає, а чоловік втрачає голову.
8. Тільки якщо остаточно розлучишся з людиною, починаєш по-справжньому цікавитися всім, що її стосується. Такий один із парадоксів кохання.
9. Тільки нещасний знає, що таке щастя. Щасливець відчуває радість життя не більше, ніж манекен: він тільки демонструє цю радість, але вона йому не дана. Світло не світить, коли світло. Воно світить у темряві.
10. Про щастя можна говорити хвилин п’ять, не більше. Тут нічого не скажеш, окрім того, що ти щасливий. А про нещастя люди розповідають цілими ночами.
11. Щастя — найневизначеніша і найдорожча річ у світі.
12. Найчудовіше місто — те, де людина щаслива.
13. Поки людина не здається, вона сильніша за свою долю.
14. Чим примітивніша людина, тим вищої вона про себе думки.
15. Немає нічого стомливішого, ніж бути присутнім при тому, як людина демонструє свій розум. Особливо якщо розуму немає.
16. Ще нічого не втрачено, — повторив я. — Людину втрачаєш тільки тоді, коли вона вмирає.
17. Найлегший характер у циніків, найнестерпніший — в ідеалістів. Вам не здається це дивним?
18. Чим менше в людини самолюбства, тим більшого вона варта.
19. Помилково припускати, ніби всі люди мають однакову здатність відчувати.
20. Якщо хочеш, щоб люди нічого не помітили, не варто бути обережним.
21. Запам’ятай одну річ, хлопче: ніколи, ніколи і ще раз ніколи ти не будеш смішним в очах жінки, якщо зробиш щось заради неї.
22. Мені здавалося, що жінка не повинна говорити чоловікові, що любить його. Про це нехай кажуть її сяючі, щасливі очі. Вони красномовніші за будь-які слова.
23. Жінок слід або обожнювати, або залишати. Все інше — брехня.
24. Якщо жінка належить іншому, вона вп’ятеро бажаніша за ту, яку можна отримати, — старе правило.
25. Жінкам нічого не потрібно пояснювати, з ними завжди треба діяти.
26. Жінка — це вам не металеві меблі; вона — квітка. Вона не хоче діловитості. Їй потрібні сонячні, ласкаві слова. Краще казати їй щодня щось приємне, ніж усе життя похмуро й затято працювати на неї.
27. Я стояв поруч із нею, слухав її, сміявся і думав, як же страшно любити жінку і бути бідним.
28. Те, чого не можеш отримати, завжди здається кращим за те, що маєш. У цьому й полягає романтика та ідіотизм людського життя.
29. Життя — це вітрильний човен, на якому забагато вітрил, тож у будь-яку мить він може перевернутися.
30. Каяття — найбезглуздіша річ у світі. Повернути нічого не можна. Нічого не можна виправити. Інакше всі ми були б святими. Життя не мало на меті зробити нас досконалими. Тому, хто досконалий, місце в музеї.
31. Принципи потрібно іноді порушувати, інакше від них жодної радості.
32. Краще померти, коли хочеться жити, ніж дожити до того, що захочеться померти.
33. І що б із вами не сталося — нічого не сприймайте близько до серця. Небагато в світі довго залишається важливим.
34. Кажуть, найважче прожити перші сімдесят років. А далі справа піде на лад.
35. Насправді людина по-справжньому щаслива тільки тоді, коли вона найменше звертає увагу на час і коли її не підганяє страх. І все ж таки, навіть якщо тебе підганяє страх, можна сміятися. А що ж іще залишається робити?