Що таке правильне ставлення до проблеми?

Люди по-різному сприймають проблеми. Це нормально, особливо якщо говорити про особисте життя людини. Але ставлення людини до проблеми на роботі — це лакмусовий папірець. Впливати на це складно через зрілість або просто індивідуальні особливості людини. Особливо часто на те, як людина працює з проблемами, впливають зовнішні обставини.

Зазвичай у нашій компанії люди приходять саме до мене з усіма своїми робочими проблемами (і не тільки робочими). Це нормально — у нас невелика компанія, самостійної кадрової служби немає, а я всім цим керую. Тому в мене було багато можливостей спостерігати за колегами в тому, що стосується ставлення до робочої проблеми. І є всього два варіанти.

Проблема як драма.

Людина заявляє про проблему. Як правило, не може конструктивно описати проблему (сформулювати зрозуміло, у чому конкретно вона полягає). У якийсь момент, коли намагаєшся розібратися в проблемі людини, навіть може здатися, що вона прийшла говорити не про проблему, а про якусь свою образу (справжні причини вона приховуватиме). Вона не запропонує нічого як можливе рішення. Буде заздалегідь налаштована скептично. Чекатиме від тебе якихось дій. Природно, не знатиме, як вирішити проблему. І нічим не зможе (або не захоче) тобі допомогти. Вона не просто розповість про проблему (чи образу). Вона майже ультиматум поставить. Мовляв, або вирішуй, або нам не по дорозі. Іноді за такого підходу можна навіть почути щось на кшталт «роки минають, але нічого не змінюється».

Проблема як завдання.

Людина налаштована конструктивно. Спокійно розповідає про проблему й неприємні наслідки. Вона може спершу розповісти тобі про проблему, а потім поцікавитися, чи може вона щось запропонувати у відповідь на проблему. Або одразу приходить із якимось власним рішенням. Якщо підтримати ініціативу такого новатора, а потім ще в процесі трохи взяти участь, він майже напевно доведе справу до ладу. Так одного разу Коля Авраменко повністю переробив технічне завдання веб-проєктів. Навіть після того, як він пішов від нас, ми ще понад рік працювали за його шаблоном.

У чому різниця?

У першому випадку будуть емоції й майже не буде конкретики чи конструктивних пропозицій. У другому випадку буде робочий настрій, багато фактів і, навіть якщо одразу не буде зустрічних дільних пропозицій, буде інтерес до пошуку рішення й зацікавленість у твоїй підтримці та участі.

У першому випадку майже напевно у проблеми є прихований сенс — найімовірніше, людина боїться сама собі зізнатися, але обрала саме тебе й твою компанію на роль винуватця. У другому випадку слова означатимуть рівно те, що вони означають.

У першому випадку буде все що завгодно, крім справжнього бажання вирішити «названу» проблему. У другому випадку зрештою будуть дії (за твоєї участі або самостійно).

Проблеми — це нормально.

У житті будь-якої людини й будь-якої компанії виникають проблеми. Керівник компанії не має права відмахуватися від проблем, з якими приходять співробітники (зокрема від особистих проблем). Але я для себе вирішила: щоразу, коли люди приходять до мене з робочими проблемами, спочатку потрібно розібратися — мені принесли драму чи завдання. Вирішувати потрібно проблеми, які є завданнями. Потрібно підтримувати людей, які налаштовані вирішувати конкретні робочі проблеми. І насамперед саме такі проблеми вирішувати. Рішення — єдина нормальна відповідь на проблему. Джерело: https://lvmd.ru/blog/problems.html