Як позбутися страху і побороти невпевненість у собі.
Як позбутися страху? Як побороти невпевненість у собі?
Ці питання актуальні в різні періоди життя для більшості людей. Кажуть, що сміливий не той, хто не боїться, а той, хто здатен діяти, попри страх. У цій статті я перераховую десять простих, але надзвичайно ефективних методів, які можуть допомогти кожному подолати страх і здобути впевненість у власних силах.
Перший метод подолання страху і невпевненості в собі – це «поступові навантаження».
Суть методу – у тому, щоб діяти поступово. Якщо, наприклад, людина боїться висоти і навіть помислити не може про авіапереліт, зовсім необов’язково починати саме з того, що робити страшно. Для початку підійде будь-який мінімальний крок – скажімо, піднятися на п’ятий поверх, підійти до підвіконня, переконатися, що все гаразд, і обережно подивитися за вікно. Щодо особистої ситуації це може бути що завгодно взагалі – будь-який рух, який хоча б трохи виводить за межі звичної зони комфорту назустріч меті. Наприклад, якщо людина боїться побачень, то комплімент будь-якій особі протилежної статі може стати першим кроком, а запрошення на побачення конкретного фаворита – десятим кроком. Ви будете здивовані, як легко зробити десятий крок після дев’ятого, а дев’ятий після восьмого. «Поступові навантаження» дозволяють пройти легким шляхом до важких навантажень. Поступово ви починаєте з легкістю долати страхи й невпевненість у собі в тих аспектах життя, які колись здавалися нездоланними.
Другий метод подолання страху і невпевненості в собі – це «знецінення».
Річ у тім, що ми відчуваємо страх і невпевненість у власних силах саме в тих життєвих аспектах, які в нашій голові перевантажені надмірною значущістю – іншими словами, ми хвилюємося про те, що вважаємо важливим. І, навпаки, чим простіше ставлення до цих аспектів, тим менше переживань. Наприклад, невпевнений у собі менеджер із продажів може переживати про те, що рекламний банер за певну суму вдарить по кишені клієнта, і той дорікне менеджеру за нахабство. За такого підходу займатися продажами просто нереально. І щоб ситуація вирішилася, не варто надавати значення грошам. Впевнена в собі людина за ту саму послугу спокійно, як щось належне, отримає гідну оплату просто тому, що це нормально – у цьому немає нічого видатного, чому варто було б надавати хоч якесь значення. Подолання страху і невпевненості в соціальних справах зводиться до знецінення цих справ, до того, що ми починаємо ставитися до цих справ простіше – без невротичного надання надмірної важливості тому, що відбувається.
Третій метод подолання страхів і невпевненості в собі – це «спонтанні дії».
Коли, наприклад, у робочій обстановці планується промова або якісь конкретні фрази для майбутньої наради, саме в цей час і відбувається «підзарядка» ситуації надмірним значенням. А як вище вже було сказано, – чим вища значущість, тим активніше ми програємо майбутню ситуацію в голові, що, своєю чергою, накручує страх помилитися і розхитує невпевненість у собі. Планування важливе у справах, але коли план стає заїждженою платівкою з ментального місива, яка знову і знову прокручується в голові, тоді хвилювання і неприродність у діях просто неминучі. Коли є план, який задовольняє, – саме час вимкнути розум і перейти до дій. Якщо під час майбутньої розмови хочеться висловити конкретні думки, цілком достатньо їх запам’ятати або записати, не оформляючи в заплановану промову. Потім, орієнтуючись за ситуацією, ці думки можна спонтанно в природному ритмі озвучити. Саме так вони звучатимуть найбільш впевнено. Щоб позбутися страху і побороти невпевненість – спонтанні дії іноді єдиний вихід. Коли наважуєшся, потрібно просто робити, не звертаючи уваги на «судоми» розуму. Під час свідомих спонтанних дій ми зосереджені на тому, що робиться, а не на тому, як «страшно». Як то кажуть: «очі бояться, а руки роблять».
Четвертий метод подолання страхів і невпевненості в собі – «живий приклад сміливого вчинку».
Майже магічним чином особисті страхи розчиняються, коли ми бачимо, як у ситуації, що викликає наше хвилювання, діє досвідчена впевнена в собі людина. Такий приклад своєю наочністю може зруйнувати внутрішній бар’єр, який спонукав відчувати страх і невпевненість у собі за аналогічних обставин. Ми просто переконуємося на практиці, що в цій ситуації можна діяти без страхів – легко і впевнено. Будь-які комплекси – абсолютно безпідставні і недоречні. Іноді люди обирають складні шляхи поступового кар’єрного зростання – крок за кроком, рік за роком. А потім раптом бачать, як поруч із ними неосвічений «вискочка» за короткий період часу обганяє їх просто тому, що діє впевнено, не надає надмірного значення місцевій ієрархії й опиняється найближче до генеральної «годівниці». Такий (живий) приклад може обурити, а може й багато чого навчити.
П’ятий метод подолання страхів і невпевненості в собі – це «розслаблення».
Цей метод можна назвати фізіологічним, тому що через розслаблення тіла ми впливаємо на стан розуму. Чим більше збуджений і схвильований розум і почуття, тим сильніше проявляється внутрішня напруга. Стани тіла й розуму – взаємопов’язані. Якщо розум напружений, напружується і тіло. І навпаки, розслабляючи тіло, ми розслабляємо і заспокоюємо розум. Аналогічний трюк спрацьовує, коли ми заспокоюємо дихання. Найкращий варіант – це не розслаблення вже напруженого тіла, а підтримання початкової розслабленості без зайвих напружень.
Шостий метод подолання страхів і невпевненості в собі – це «розуміння». Фактично ми боїмося діяти, коли немає повної впевненості, що нам це потрібно. Десь усередині відбувається зважування всіх «за» і «проти», але кінцевого рішення розум винести не може і продовжує вагатися. Важливо зрозуміти, чого хочеться насправді. Коли хочеш запросити людину на побачення, але приходить страх і невпевненість у собі, необхідно проаналізувати, що ж такого страшного може статися. Сама по собі відмова не страшна, це нормальне явище. Ми боїмося виставити власну персону в непривабливому світлі. Це – страх приниження, що переважує початковий намір. Чим сильніший страх, тим незграбнішою стає поведінка. Іноді «той, хто запрошує», до кінця не розуміючи, чому відчуває страх і невпевненість, насправді боїться розчарувати партнера, або несвідомо передчуває можливі проблеми в ході розвитку стосунків. У такому разі, навіть якщо є сумніви, необхідно просто визначитися: або «так», або «ні». І якщо «так», то ми повертаємося до впевнених спонтанних дій. Якщо «ні», тоді і шкодувати нема про що. Головне, щоб рішення було зваженим і свідомим.
Сьомий метод подолання страхів і невпевненості в собі – «обізнаність».
Цей метод – один із найефективніших. Інакше обізнаність можна назвати знанням, або професіоналізмом. Наприклад, при влаштуванні на роботу, будучи новачком у справі – цілком нормально відчувати невпевненість, тому що заздалегідь невідомо, чи вдасться впоратися з поставленими завданнями. У такому ключі робота перетворюється на суцільний безперервний іспит, що виливається в довготривалий стрес. А ось професіоналу, який володіє темою, боятися нічого. У нього є впевненість у власних силах, заснована на досвіді. Тому часто навчання стає найкращими ліками від невпевненості в собі. Стародавні люди боялися природних явищ, тому що не знали навіть приблизно, що таке блискавка – кара небесна чи безадресний електричний заряд в атмосфері. Метод «обізнаність» чимось схожий на шостий метод «розуміння». Різниця в тому, що для методу «розуміння» не обов’язково володіти повним «професійним» опануванням ситуації. Цілком достатньо просто зробити вибір і слідувати йому. А от «обізнаність», як правило, призводить до спонтанного прийняття рішень, заснованого на знаннях.
Восьмий метод подолання страхів і невпевненості в собі – це «дружелюбність».
Цей метод підійде не для кожної ситуації, але іноді він – незамінний. Часом ми схильні відчувати страх, хвилювання і невпевненість у собі, коли спілкуємося з якимось великим начальником або іншою значущою для нас особою. Такий страх цілком можна подолати простим дружелюбним настроєм. Коли ми дружелюбні і поводимося чемно (навіть не володіючи ситуацією), «правда» залишається на нашому боці, і переживати нема про що. А якщо стороння людина користується нашою необізнаністю, щоб за рахунок цього піднестися, це говорить лише про її особисті комплекси. Психологічно правий той, хто підтримує гармонію.
Дев’ятий метод подолання страхів і невпевненості в собі – це «самопізнання».
Уся наша невпевненість у собі – наслідок невігластва щодо власної персони, і тільки тому наша самоідентифікація так міцно зав’язана на суспільне схвалення. Якщо комусь сподобався, то відчуваєш заохочення – впевненість у собі зростає. А якщо критикують, впевненість знижується. Усе це відбувається так, наче ми взагалі не знаємо себе і отримуємо інформацію про свою персону виключно від інших. Важливо пам’ятати, що розуміння оточення – також суб’єктивне. Більшість людей не здатні розібратися навіть із собою, не кажучи вже про те, щоб дати тверезу оцінку нашим діям. Пізнати себе означає прийняти себе таким, як є. Коли не соромно бути собою, тоді й виходить жити й діяти без страху. Коли ми діємо, знаючи себе, ми просто проявляємо своє нутро, як є. Звісно, всьому свій час і місце. Тема самопізнання – одна з головних на progressman.ru.
Десятий метод подолання страхів і невпевненості в собі – це аналіз власної особистості
По суті, всі наші страхи тримаються на глибинних неадаптивних переконаннях про себе і життя. Кожен проблемний стан – наслідок власного мислення. Тверезий аналіз допомагає виявляти ілюзії. Однак самостійне розкриття особистого мороку ускладнюється якраз тим, що сам морок позбавляє ясності й розуміння саме в тих особистих сферах, де ці якості найбільш затребувані. У такій ситуації продуктивно отримати незамутнений сторонній погляд на власне життя.
Важливо пам’ятати, що розкриваючи черговий страх, ми відкриваємо для себе додаткову можливість стати сильнішими. Не варто виправдовувати себе, коли хтось підтримує наші страхи і жаліє нашу персону. Все це – спокуси, які роблять нас слабкими і безвольними. Долати страхи і невпевненість у собі – не означає вчиняти необдумані небезпечні для життя вчинки. Йти назустріч своїм страхам означає – зростати, вчитися, ставати сильнішими і мудрішими.
Жив-був один старий похмурий звір у болоті за лісом. І якось він чи то з чистої випадковості, чи то від страшної нудьги завів бесіду з маленькою залітною пташкою, яка розповіла похмурому звірові про те, що десь з іншого боку лісу є чарівний сад, де ростуть казкові плоди, скуштувавши які деякі звірі перетворюються. Похмурий звір слухав пташку, роззявивши пащу від подиву, і раптом щось у його голові ворухнулося незвичним для нього чином. Пташка полетіла, і звір знову залишився один. Але щось змінилося. На тлі рутинної буденної одноманітності в душі похмурого звіра почала зростати тривога. Звір почав мріяти про те, як він покине своє звичне болото і вирушить на пошуки чарівного саду. Так минуло ще сто, чи двісті років. Буденна одноманітність затишно обволікала, але тривога все ніяк не покидала його душу. Іноді звір бачив жахливі сни, в яких він покидав звичне болото. Він прокидався в холодному поту, з полегшенням розуміючи, що він все ще там, у своєму старому, звичному болоті. Але з часом, ще років через триста-чотириста похмурий звір, нарешті, зрозумів, що в цьому його болоті все вже настільки звичне і знайоме, що далі тут залишатися вже немає жодного сенсу. Він зрозумів, що не дізнається, що на нього чекає за узліссям, поки не вибереться з трясовини. Спочатку, перші тижні два, він висовував на поверхню дві лапи і морду. Потім, переконавшись, що нічого страшного з ним при цьому не відбувається, він вибрався з болота, і почав свій шлях, який був сповнений пригод, небезпек, хвилювань, радощів і нових вражень. І так тривало доти, поки похмурий звір, раптом не виявив, що він уже давно рухається чарівним садом, і що він уже зовсім не похмурий, а сміливий і радісний. Він виявив, що за цей час у нього відросли золоті крила, а тіло стало сильним і загартованим. Він жодного разу не пошкодував, що вибрався зі свого звичного болота, щоб відшукати чарівний сад.
_Джерело: _http://progressman.ru/2011/01/brave/